Профілактика серцево-судинних захворювань


ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ДЛЯ ПАЦІЄНТА

ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

Серцево-судинні захворювання є основною причиною зниження тривалості та якості життя в сучасному світі. За оцінками, в 2008 році від ССЗ померло 17,3 мільйона осіб, що склало 30% всіх випадків смерті в світі. З цього числа 7,3 мільйона чоловік померло від ішемічної хвороби серця і 6,2 мільйона чоловік - в результаті інсульту. За прогнозами, у 2030 році смертність від серцево-судинних захворювань становитиме близько 25 млн. чоловік на рік.

 Ураження судин атеросклерозом, що призводить до розвитку ішемічної хвороби серця, може роками мати безсимптомний перебіг і проявитися на стадії ускладнень – інфаркту міокарда, мозкового інсульту, серцевої недостатності – або призвести до раптової смерті. Важливо зауважити, що в Україні третина інфарктів та інсультів виникає в осіб працездатного віку, що в 10 разів перевищує відповідний показник для країн Західної Європи. Зниження передчасної смертності від ССЗ в Європі пов’язане з широким проведенням оздоровчих програм, активною участю населення в подоланні факторів ризику, підвищенням відповідальності за своє здоров’я.

Факторами, що обумовлюють розвиток серцево-судинних захворювань, є наступні:

•      високий артеріальний тиск,

•      підвищений рівень холестерину в крові,

•      тютюнокуріння (в тому числі, пасивне тютюнокуріння),

•      низький рівень фізичної активності,

•      ожиріння,

•      цукровий діабет,

•      психологічний стрес,

•      обтяжена спадковість (серцево-судинні захворювання у батьків, що виникли у віці до 55 років у батька та до 65 років у матері).

Більшість факторів ризику залежать від стилю життя. Ви зможете їх змінити і, тим самим, знизити у себе ризик передчасної смерті від інфаркту міокарда або інсульту. Корекція факторів ризику важлива в усіх вікових категоріях, починаючи з дитинства до глибокої старості.

 

1. Слідкуйте за рівнем артеріального тиску. Гіпертонічна хвороба може мати безсимптомний перебіг, проте її наявність значно підвищує ризик розвитку порушень мозкового кровообігу (інсульту) та інфаркту міокарда. Рекомендується вимірювати артеріальний тиск хоча б 1 раз на рік. Якщо він перевищує 140/90 мм рт.ст. – зверніться до лікаря. Регулярний прийом препаратів для лікування артеріальної гіпертензії, підтримка оптимального рівня артеріального тиску є доведеним важливим заходом профілактики розвитку серцево-судинних захворювань.

 

2. Починаючи з 40-річного віку рекомендується регулярно контролювати рівень холестерину у крові. Рівень загального холестерину має становити 5,0 ммоль/л та менше. Для профілактики підвищення рівня холестерину важливо дотримуватись засад здорового харчування та рекомендованого рівня фізичної активності впродовж всього життя.

За результатами досліджень, значний достовірний гіпохолестеринемічний ефект (в порівнянні зі статинами, але тільки при первинній профілактиці) мала «середземноморська дієта», що включає щоденне вживання 5 різних свіжих овочів, зубочку часнику, пригоршні горіхів (насіння), невеликої кількості алкоголю (30 мл чистого етанолу на добу для чоловіків та 15 мл для жінок). Двічі на добу рекомендовано вживання жирної морської риби холодних морів (поліненасичені жирні кислоти є природнім «антагоністом» холестерину).

За наявності інших факторів ризику, зокрема, цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, або пацієнтам, які перенесли інфаркт міокарда чи мозковий інсульт, для нормалізації рівня холестерину призначають фармакологічні препарати – статини. Тривалий прийом статинів знижує ризик розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань.

 

3. Тютюнокуріння – один з найважливіших факторів ризику серцево-судинних захворювань та їх ускладнень. Ризик розвитку ішемічної хвороби серця у курців у 4 рази вищий ніж у тих, хто не курить, тому відмова від цієї шкідливої звички дуже важлива у будь-якому віці.

 

4. Вагомим фактором, що призводить до розвитку ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда, є порушення обміну глюкози та цукровий діабет. З метою ранньої діагностики цукрового діабету рекомендується щорічне визначення рівня глюкози у крові (верхня межа норми становить 6,0 ммоль/л). Основними заходами профілактики розвитку цукрового діабету є здорове харчування, підтримка достатнього рівня фізичної активності та нормальної маси тіла. У випадку виявлення порушень рівня глюкози крові при проведенні диспансерного обстеження потрібно звернутись до лікаря, який надасть Вам рекомендації щодо подальших обстежень та лікування.

 

5. Ожиріння, особливо абдомінальне ожиріння, коли збільшується обсяг талії, сприяє розвитку гіпертонічної хвороби, цукрового діабету, атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Слідкуйте за масою свого тіла. Розрахуйте (самостійно або разом з лікарем) свій індекс маси тіла (ІМТ):

 

ІМТ = масу тіла (в кг) / квадрат зросту (в м).

 

В нормі величина ІМТ становить 18-25 кг/м2. За наявності надлишкової маси тіла (ІМТ перевищує 25) або ожиріння (ІМТ становить 30 та більше) проаналізуйте Ваше харчування та фізичну активність, порадьтеся з лікарем, які зміни Ви можете внести до свого життя.

Обсяг талії: ВООЗ рекомендовувано два показники:

1. Обсяг талії ≥ 94 см у чоловіків і ≥ 80 см у жінок є пороговими, при яких не бажано подальше збільшення маси тіла.

2. Обсяг талії ≥ 102 см у чоловіків і ≥ 88 см у жінок є пороговими, при яких слід рекомендувати зниження маси тіла.

 Найбільш фізіологічним засобом підтримки оптимальної маси тіла є здорове (раціональне) харчування та регулярні фізичні навантаження.

 

6. Малорухомий спосіб життя – проблема сучасного суспільства. Недостатня фізична активність прискорює старіння організму, сприяє розвитку ожиріння, серцево-судинних захворювань та цукрового діабету. Мінімальний рівень фізичної активності, який рекомендує ВООЗ, – швидка хода по 30 хв. щоденно. Почніть з регулярних прогулянок та ранкової гімнастики, порадьтеся з лікарем про припустимий для Вас рівень фізичних навантажень. Всі довгожителі ведуть активний спосіб життя – наслідуйте їх приклад.

 

7. Хронічні психоемоційні перевантаження, стресогенні ситуації, високий рівень тривожності та депресія прискорюють розвиток серцево-судинних захворювань. Подбайте про себе – знайдіть час для відпочинку, восьмигодинного сну, прогулянок, занять спортом, спілкування з близькими Вам людьми, які можуть надати Вам емоційну підтримку. Будьте доброзичливими, частіше посміхайтесь. Якщо пригнічений настрій, роздратованість або плаксивість тривають більше 2-х тижнів та призводять до порушення Вашої працездатності та розладу міжособистісних стосунків, якщо у Вас з’явились розлади апетиту та сну – зверніться до лікаря, який зможе надати Вам кваліфіковану допомогу.

 

Важливо враховувати, що поєднання декількох факторів ризику значно прискорює розвиток серцево-судинних захворювань. Виявити фактори ризику можна при проведенні профілактичних оглядів. За результатами огляду лікар зможе зробити висновки щодо ризику розвитку у Вас серцево-судинних захворювань та разом з Вами визначити заходи по корекції факторів ризику.

У відповідності до сучасних рекомендацій профілактику серцево-судинних захворювань потрібно починати з народження (або ще раніше) і проводити впродовж всього життя. Тому дуже важливо дотримуватись засад здорового стилю життя в кожній сім’ї – це буде мати позитивний вплив на здоров’я дітей, дорослих і людей старшого віку. Ви зможете оздоровити як себе, так і близьких Вам людей!

 

Турбуйтесь про здоров’я та будьте здорові!